Содержание
Коли виникають скарги на головний біль, запаморочення, порушення сну чи проблеми з концентрацією уваги, пацієнтам часто рекомендують пройти електроенцефалографію (ЕЕГ). Але що це за процедура, і чим вона може бути корисною людині, яка не має медичної освіти?
Як працює ЕЕГ і що саме вона досліджує?
ЕЕГ — це метод, який реєструє електричну активність мозку за допомогою спеціальних електродів, які кріплять на голові пацієнта. Ці електроди не посилають жодних сигналів всередину мозку — вони лише фіксують його власну електричну активність. Саме тому ЕЕГ є повністю безпечною і не має протипоказань.
Мозок людини складається з мільярдів нервових клітин (нейронів). Під час своєї роботи ці нейрони безперервно генерують слабкі електричні імпульси. Ці імпульси, об’єднуючись, утворюють хвилі певної частоти й амплітуди, які ЕЕГ і фіксує у вигляді графіків. Отже, аналіз цих хвиль може багато розповісти про те, як працює мозок у конкретний момент часу.
Зробити ЕЕГ в Києві можно, записавшись за посиланням medsaveclinic.kiev.ua/nevrologiya/elektroencefolografiya.
Що саме лікар може побачити за допомогою ЕЕГ?
- Рівень активності мозку
За характером хвиль можна визначити, наскільки активно працює мозок. Наприклад, коли людина активно думає, домінують так звані «бета-хвилі», які свідчать про високий рівень збудженості та концентрації. Коли ми спокійні й розслаблені, переважають «альфа-хвилі». - Порушення сну
ЕЕГ широко застосовується у діагностиці розладів сну, зокрема безсоння, нарколепсії або апное сну. Під час процедури можна зафіксувати, як саме змінюються стадії сну, наскільки вони є глибокими, чи є патологічні зміни у фазах швидкого та повільного сну. - Епілепсія та судомні стани
Один з основних діагностичних показів для проведення ЕЕГ — підозра на епілепсію. Електроенцефалограма дозволяє визначити вогнища патологічної активності, що викликають судомні напади, навіть якщо самі напади відбуваються досить рідко. Інколи достатньо одного ЕЕГ-дослідження, щоб підтвердити або спростувати діагноз епілепсії. - Стани після травм та інсультів
Після перенесеної травми голови чи інсульту мозкова активність може змінюватись, знижуватись або посилюватись в окремих зонах. Завдяки ЕЕГ лікар бачить, які ділянки мозку постраждали, наскільки серйозні зміни, і що саме необхідно зробити для відновлення пацієнта. - Тривожні та депресивні розлади
У певних випадках ЕЕГ допомагає уточнити причину поганого настрою, підвищеної тривожності чи постійної втоми. Особливості хвильової активності мозку можуть вказувати на схильність до депресивних станів або тривожних розладів, хоча для остаточного діагнозу завжди необхідне комплексне обстеження.
Що не покаже ЕЕГ?
Важливо розуміти, що хоча ЕЕГ і є потужним діагностичним методом, він не може показати анатомічні зміни в структурі мозку, такі як пухлини, кісти, судинні патології. Для таких завдань використовують МРТ або КТ. ЕЕГ фіксує саме функціональний стан мозку — тобто як він працює, а не як він виглядає зсередини.
Коли варто зробити ЕЕГ?
Лікар може призначити ЕЕГ за таких скарг:
- часті або незрозумілі запаморочення;
- непритомності чи втрати свідомості;
- епізоди судом чи тремтіння;
- проблеми зі сном, тривале безсоння;
- порушення концентрації, пам’яті, швидка втомлюваність;
- травми голови, стани після інсульту.
Що варто знати перед процедурою?
Сама процедура триває близько 20-40 хвилин. Вона не потребує спеціальної підготовки, але лікар може попросити уникати кофеїну напередодні, щоб хвилі були максимально точними.
Зазвичай ЕЕГ роблять у стані спокою, але іноді лікар може попросити пацієнта виконати прості завдання, закрити й відкрити очі або глибоко дихати.
Отже, електроенцефалографія — це безпечний, доступний і дуже інформативний метод, що дозволяє зазирнути всередину роботи мозку, оцінити його функціональний стан та виявити патології, які не можна побачити на інших видах досліджень. Тому, якщо лікар рекомендує пройти ЕЕГ, не варто ігнорувати цю пораду: можливо, саме ця процедура допоможе знайти відповіді на питання, які давно турбують.
Підготовлено за матеріалами клініки МедСейв+.